Технології вперед, а екологія — назад?
У ХХІ столітті екологічні проблеми набули статусу глобальних.
Земля, що живить нас, повітря, яким ми дихаємо, вода, яку п'ємо, щорічно зазнають величезних втрат від необдуманої дії людей. Щодня ми викидаємо тонни сміття не задумуючись про майбутнє. Через об'єми накопичених в Україні відходів її можна віднести до однієї з найбільш техногеннонавантажених країн світу. Адже щорічно їх утворюється 700-720 млн т.
Загальна маса накопичених на території держави відходів у поверхневих сховищах перевищує 25 млрд т, що в розрахунку на 1 кв. км площі становить близько 40 тис. тонн.
Чим небезпечні небезпечні відходи?
В результаті життєдіяльності одного мешканця України за рік утворюється одна тонна відходів.
А от, де утилізувати їх – немає. Та найбільша проблема із небезпечними відходами.
- Проблема стосовно небезпечних відходів є загальнонаціональна і має бути вирішена на державному рівні не має підприємств, які можуть здійснювати їх утилізацію. Піднімають в Міністерстві екології, Кабміну, - каже начальник відділу оцінки впливу на навколишнє середовище та дозвільної діяльності
- Проблема стосовно небезпечних відходів є загальнонаціональна і має бути вирішена на державному рівні не має підприємств, які можуть здійснювати їх утилізацію. Піднімають в Міністерстві екології, Кабміну, - каже начальник відділу оцінки впливу на навколишнє середовище та дозвільної діяльності
департаменту екології та природних ресурсів рівненської ОДА Наталія Лакута.
По суті небезпечні відходи, такі як відпрацьовані лампи, термометри та батарейки подіти і нема куди. Точніше більшість громадян просто не звикла правильно сортувати їх і відокремлювати від звичайних побутових відходів.
- Взагалі питання, збирання та переробки цих батарейок в Україні залишається дуже неврегульованим. Збирання таких батарейок здійснюється громадськими організаціями вони зберігаються для подальшої переробки. Є ряд підприємств, які займаються зберіганням та переробкою цих батарейок, що мають певну ліцензію, - продовжує Наталія Лакута.
По суті небезпечні відходи, такі як відпрацьовані лампи, термометри та батарейки подіти і нема куди. Точніше більшість громадян просто не звикла правильно сортувати їх і відокремлювати від звичайних побутових відходів.
- Взагалі питання, збирання та переробки цих батарейок в Україні залишається дуже неврегульованим. Збирання таких батарейок здійснюється громадськими організаціями вони зберігаються для подальшої переробки. Є ряд підприємств, які займаються зберіганням та переробкою цих батарейок, що мають певну ліцензію, - продовжує Наталія Лакута.
Та на сьогодні у місті, за словами начальника відділу екології управління економіки міста, фірм, які б могли вести переробку небезпечних відходів, а саме батарейок, немає.
“
Наразі маємо проблему, того що ліцензія закінчилася , батарейки не приймають і тобто важче питання, що ми з ними далі будемо робити наразі законодавство складемо таким чином, що ці батарейки доводиться просто складувати і зараз ми вивчаємо досвід інших, що вони роблять в цьому напрямку,
Базовим документом у сфері переробки та утилізації відходів є Закон України «Про відходи» від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР. В ньому викладені загальні аспекти поводження з відходами, включаючи небезпечні.
Стаття 1 цього Закону визначає, що небезпечні відходи – це відходи фізичні, хімічні чи біологічні, характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини та вимагають спеціальних методів і засобів поводження з ними.
Стаття 1 цього Закону визначає, що небезпечні відходи – це відходи фізичні, хімічні чи біологічні, характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини та вимагають спеціальних методів і засобів поводження з ними.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 лютого 2010 р. №39 «Про затвердження Методичних рекомендацій з визначення морфологічного складу твердих побутових відходів», батарейки та ртутні лампи віднесені до вкрай небезпечних відходів, оскільки містять свинець, ртуть, кадмій, нікель, марганець та інші хімічні елементи, які можуть дуже довгий час залишатися активними, мати шкідливий вплив на живі організми, в тому числі на людину, здатні накопичуватися в тканинах, викликаючи ряд захворювань (термін їх розкладання 200 років).
Важливим кроком України, щодо збереження навколишнього середовища є угода про асоціацію. Підписавши та ратифікувавши Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, Україна взяла на себе низку нових зобов'язань у сфері довкілля, зокрема щодо наближення українського екологічного законодавства до норм та стандартів ЄС, а саме імплементація 29 директив та регламентів у 8 тематичних сферах.
Важливим кроком України, щодо збереження навколишнього середовища є угода про асоціацію. Підписавши та ратифікувавши Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, Україна взяла на себе низку нових зобов'язань у сфері довкілля, зокрема щодо наближення українського екологічного законодавства до норм та стандартів ЄС, а саме імплементація 29 директив та регламентів у 8 тематичних сферах.
Європейські стандарти і вимоги до охорони довкілля, які закладені в угоді про асоціацію допоможуть вирішити екологічні проблеми, переконані експерти. «Охорона довкілля в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС» охоплює питання виконання екологічної складової Угоди про асоціацію, зокрема Глави 6 «Навколишнє середовище» й Додатку XXX до цієї глави, що містить перелік директив та регламентів, які Україна повинна імплементувати в певні
часові рамки.
На даний момент основний акцент в імплементації екологічної складової Угоди робиться на процесі апроксимації – наближенні екологічного законодавства та політики України до норм та стандартів ЄС у сфері охорони довкілля. Проводиться планування основних заходів, вироблення політик, розробка та прийняття стратегій, нормативно-правових актів.
На даний момент основний акцент в імплементації екологічної складової Угоди робиться на процесі апроксимації – наближенні екологічного законодавства та політики України до норм та стандартів ЄС у сфері охорони довкілля. Проводиться планування основних заходів, вироблення політик, розробка та прийняття стратегій, нормативно-правових актів.
“
Важлива є стаття по апроксимації законодавства українського, тобто наближення норм і стандартів, які діють в Україні до Європейського законодавства і цьому присвячений 10 додаток, де є перелік з 26 директив трьох регламентів у різних сферах,
Управління відходами, вода, охорона природи і забруднення атмосферного повітря - це ті сфери, у яких Україна має наблизити своє законодавство до конкретних європейських актів.
Процес імплементації Угоди наразі зосереджений на центральному рівні – профільні міністерства, уряд, парламент. Проте більшість реформ, що здійснюються в екологічній сфері, мають чітко виражену регіональну складову – вони покладають нові функції на місцеві органи влади та створюють нові можливості для регіонів.
Ми наприклад вважаємо, що це неправильно виключати зараз регіони із цього процесу. Тому що кожен регіон є особливий є специфіка від регіону, які є проблеми, які є шляхи їх вирішення, які повноваження можна надавати місцевій владі, - каже Наталія Андрусевич.
Отже, угода спонукає Україну організувати політику щодо безпечного довкілля. ЄС не вимагає, а лише оцінює дії в цьому напрямку, а також надає посильну підтримку українській сторони. Та чи використає Україна усі шанси змінити своє навколишнє середовище?
Телерадіокомпанія "Рівне1" із вересня 2017 року по лютий 2018 року бере участь у проекті «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу ( https://ec.europa.eu/europeaid/), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та «Європейською правдою». Окремі думки, висловлені в інформаційних матеріалах, підготовлених в рамках проекту, є особистою позицією авторів телерадіокомпанії та жодним чином не відображають точку зору Європейського Союзу.
