однакові права чи лише обов'язки
Гендерна НЕрівність
Чи готова Україна визнати міжнародні стандарти рівності прав та можливостей статей
Жінка створена для сім'ї та збереження домашнього вогнища, а чоловікові все це чуже. Такими і не лише стереотипами щодо розподілу ролей поміж статями живе українське суспільство. Сучасний європейський підхід, який дозволяє рівнозначно сприймати і чоловіків і жінок в нашій країні поки не приживається, як і камінь спотикання - термін "гендер".
Гендер (англ. gender — «стать», від лат. genus — «рід») — соціально-біологічна характеристика, через яку визначаються поняття «чоловік» і «жінка», психосоціальні, соціокультурні ролі чоловіка і жінки як особистостей, а також психо-біологічні особливості, на які впливає біологічна стать, цілісна психічна репрезентація статі, сповнена неповторним динамічним глибинним, когнітивним та поведінковим поняттям жіночого та чоловічого, здобута індивідом у результаті набуття індивідуального гендерного досвіду. Тобто деякий соціальний конструктор, що визначає соціальну стать людини.
На відміну від біологічної статі, гендер виступає набором соціально рольових самоідентифікацій (самовизначень), які можуть збігатися з суто біологічними особливостями або суперечити їм.
На відміну від біологічної статі, гендер виступає набором соціально рольових самоідентифікацій (самовизначень), які можуть збігатися з суто біологічними особливостями або суперечити їм.
Ґендерна рівність знаходиться в самому серці прав людини і цінностей Організації Об'єднаних Націй. Фундаментальний принцип Статуту Організації Об'єднаних Націй, прийнятий світовими лідерами в 1945 році, називається «рівні права чоловіків і жінок», захищає та заохочує до дотримання прав жінок у всіх державах.
Україна долучилась до головних міжнародних зобов'язань щодо забезпечення гендерної рівності, включаючи Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW,1980) та її Факультативного протоколу, Пекінську декларацію та Платформу Дій (1995); встановила національні законодавчі та політичну систему для гендерної рівності, включаючи Державну програму щодо забезпечення рівних прав та можливостей для чоловіків та жінок (до 2016), а також Національний план дій «Жінки, Мир та Безпека» (2016) у якості додатку до Резолюції Ради Безпеки 1325.
Україна долучилась до головних міжнародних зобов'язань щодо забезпечення гендерної рівності, включаючи Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW,1980) та її Факультативного протоколу, Пекінську декларацію та Платформу Дій (1995); встановила національні законодавчі та політичну систему для гендерної рівності, включаючи Державну програму щодо забезпечення рівних прав та можливостей для чоловіків та жінок (до 2016), а також Національний план дій «Жінки, Мир та Безпека» (2016) у якості додатку до Резолюції Ради Безпеки 1325.
Гендер проявляється у різних сферах нашого життя. Зараз можна говорити про гендер у сім'ї, в політичному житті, ринку праці, це представлення обох статей на рівні прийняття рішень. Тому поняття гендерного балансу яке має бути враховане при плануванні місцевого бюджету з урахуванням потреб чоловіків і жінок.
Лариса ГУНЬКО
голова правління Центру підтримки громадських ініціатив "Чайка"
Слова "гендер" не треба боятися
Саме гендерний підхід покликаний зробити життя людей різних статей легшим
- При формуванні різноманітних програм на місцевому рівні досить складно визначити, скільки саме користі вони принесли конкретно чоловікам і жінкам, - переконана Лариса Гунько. - Тому питання гендерної рівноваги потребує чималої роботи. Поняття гендерної культури, гендерного виховання треба починати ще з дитячого садочка, школи, для того, щоб взаємна повага між чоловіками і жінками вважалася абсолютно реальним підходом і принципом. Від того наскільки правильно, з повагою до іншої статі будуть прийматися наші закони, від того всьому суспільству стане тільки краще.
У 2018 році на Рівненщині впроваджуватимуть гендерно-орієнтоване бюджетування.
Проект реалізується Міністерством фінансів України за фінансування Швеції та розрахований на 2 роки.
Проектом вже охоплено 24 регіони. Кожний з них проводить моніторинг певної галузі. На Рівненщині проаналізують бюджетне планування освіти.
Метою ґендерного бюджетування і Проекту є підвищення економічної ефективності і прозорості видатків бюджету з урахуванням потреб жінок і чоловіків з різних соціальних груп. А кінцева ціль – удосконалення бюджетного процесу шляхом застосування ґендерного підходу, що сприятиме реформуванню системи управління державними фінансами.
Проект реалізується Міністерством фінансів України за фінансування Швеції та розрахований на 2 роки.
Проектом вже охоплено 24 регіони. Кожний з них проводить моніторинг певної галузі. На Рівненщині проаналізують бюджетне планування освіти.
Метою ґендерного бюджетування і Проекту є підвищення економічної ефективності і прозорості видатків бюджету з урахуванням потреб жінок і чоловіків з різних соціальних груп. А кінцева ціль – удосконалення бюджетного процесу шляхом застосування ґендерного підходу, що сприятиме реформуванню системи управління державними фінансами.
Потреби жінок і чоловіків різні, і тому, закладаючи бюджет, ми повинні звертати на це увагу. Адже в основі гендерно-чутливої політики лежить врахування інтересів, можливостей та досвіду різних людей. Одним із дієвих інструментів її впровадження є гендерно-орієнтоване бюджетування. Помилкою є те, що у нас аналіз роблять після прийняття бюджету, а не перед його укладанням. Ми повинні розглядати три варіанти виходу із ситуації – рівний доступ до розподілу бюджету, забезпечення рівних можливостей отримувати послуги та контроль за виконанням процесу
Світлана БОГАТИРЧУК-КРИВКО
заступниця голови Рівненської ОДА
Доповідь про дотримання Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської звертає увагу, що Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», який містить визначення сексуальних домагань та визначає порядок оскарження таких дій, фактично не містить ефективного механізму.
«У всій країні жінки, як і раніше, стикаються з чисельними формами дискримінації та нерівності, незалежно від професійного рівня, сімейного, соціального становища або політичної активності. Жінки також є найбільш частими жертвами домашнього насильства та торгівлі людьми», - підсумувала Представник Уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Аксана Філіпішина.
Надання жінкам рівних прав на економічні ресурси, такі як земля і власність, є життєво важливими завданнями в контексті реалізації цієї цілі. Не менше значення має забезпечення загального доступу до охорони сексуального і репродуктивного здоров'я. Нині державні посади обіймають більше жінок, ніж будь-коли раніше, проте заохочення жінок-лідерів сприятиме зміцненню політики і законодавства для посилення ґендерної рівності.
Здійснивши моніторинг стану виконання Конвенції, Офіс Омбудсману наголошує, що деякі види робіт залишаються заборонені для жінок. Так, жінки досі не можуть керувати транспортними засобами, що мають понад 14 пасажирських місць (окрім тролейбусів та трамваїв), тракторами та іншими сільськогосподарськими машинами, морськими та річковими суднами, працювати на великій кількості різних промислових та сільськогосподарських виробництв.
Також, залишається значна різниця в оплаті праці чоловіків та жінок у різних секторах економіки, зокрема, галузях промисловості різниця становить 25,9%, у фінансовій та страховій діяльності – 33,6%, поштовій та кур'єрській діяльності 35,4%.
Також в Офісі Омбудсмана не могли залишити поза увагою такі серйозні проблеми як доступ ромських дівчат та жінок до освіти, низький життєвий рівень сільських жінок та проблеми доступу до медичного обслуговування жінок, що проживають у сільській місцевості. Так, приблизно половина опитаних сільських жінок не може собі дозволити різні ліки або платні медичні послуги, 30% мають проблеми з доступом до стоматолога та 28% до гінеколога.
Сьогодні гендерна дискримінація посилюється в зв'язку з анексією Криму, військовим конфліктом на Сході України, економічною та соціальною кризою та вжитими Урядом України заходами суворої економії з метою її подолання.
Ситуацію із залученням до політичного життя дещо покращив прийнятий у 2015 році Верховної Радою закон про необхідність присутності хоча б 30% жінок у списках кожної партії. Це дало змогу багатьом пані та паннам на місцевому рівні зайти в депутатський корпус.
- У нас дуже багато жінок пасивних - вони не знають для чого іти в політику, - продовжує експерт-тренерка з комунікаційних питань та конфліктології, політтехнолог Наталія Сабліна. - І тому приємно, що в багатьох містах проводиться навчання завдяки громадським організаціям для жінок: що таке політика, для чого жінці йти у політику, що вона може змінити?
Багато жінок вважають, що не встигнуть займатися однаково добре сім'єю, дітьми, роботою. Але якщо жінка успішна - вона скрізь буде успішна: і в політиці, і в родині, і в бізнесі.
Угода про Асоціацію України з ЄС, звісно, дасть поштовх для змін, але, у першу чергу, треба змінити свідомість суспільства про те, що жінка має право бути у політиці.
Угода про Асоціацію України з ЄС, звісно, дасть поштовх для змін, але, у першу чергу, треба змінити свідомість суспільства про те, що жінка має право бути у політиці.
Інформація Європейського інституту гендерної рівності свідчить, що серед країн ЄС найвищий індекс гендерної рівності у сфері зайнятості мають Швеція, Данія та Нідерланди, найнижчі показники у Італії, Греції, Словаччині.
В ЄС рівень зайнятості жінок на повну ставку працездатності становить 39,6%, тривалість робочого життя складає трохи більше 32-х років. А індекс перспектив кар'єри становить 63,7, в той час, коли стосовно чоловіків цей показник дещо нижчий і складає 62,6.
На жаль, стереотипами страждає все населення нашої країни. Це попри те, що закон про рівні права і можливості чоловіків і жінок діє в Україні з 2005 року. Саме він передбачає і поняття "гендер" і поняття "дискримінації". Тобто сучасна ситуація, це ніщо інше, як відкат назад реалізації гендерної політики на державному рівні, переконані експертки.
Телерадіокомпанія "Рівне1" із вересня 2017 року по лютий 2018 року бере участь у проекті «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу ( https://ec.europa.eu/europeaid/), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та «Європейською правдою». Окремі думки, висловлені в інформаційних матеріалах, підготовлених в рамках проекту, є особистою позицією авторів телерадіокомпанії та жодним чином не відображають точку зору Європейського Союзу.
